Відділ освіти, молоді, спорту, культури та туризму Павлоградської РДА

 

24 травня - День слов'янської писемності та культури

21 трав. 2015
Відомо, що без мови не існує народу, а без власної писемності народ позбавлений минВідомо, що без мови не існує народу, а без власної писемності народ позбавлений минулого та не має можливості побудувати повноцінне майбутнє.улого та не має можливості побудувати повноцінне майбутнє

24 травня - День слов'янської писемності та культури

Відомо, що без мови не існує народу, а без власної писемності народ позбавлений минулого та не має можливості побудувати повноцінне майбутнє.

День слов'я́нської писе́мності і культу́ри встановлений в Україні «…на підтримку ініціативи органів державної влади, Національної академії наук України, громадських і релігійних організацій та враховуючи історичне та просвітницьке значення спадщини слов'янських первоучителів у здобутку національної культури…» згідно з Указом Президента України «Про День слов'янської писемності і культури» від 17 вересня 2004 р. № 1096/2004. Відзначається щорічно 24 травня в день вшанування пам'яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія.​

Святе письмо, яке проповідується не рідною мовою, не залежно від благих намірів не має такої сили, як слово звернуте до віруючих рідною мовою. Саме тому, Боже Провидіння та безмежна відданість справі просвітництва власного Болгарського народу і надихнуло Святих Кирила (824-869) та Мефодія (815-889) на створення одного із перших слов’янських алфавітів та переклад на старослов’янську мову церковні книги. У 865 році при правлінні болгарського царя Бориса I був охрещений болгарський народ. З 866 року Кирил та Мефодій почали розповсюджувати слов’янські книги та проводити богослужіння слов’янською мовою. В 884 році єпископ Паннонії Кирило перекладає Біблію слов’янською мовою. Святе Письмо зазвучало рідною мовою в православних храмах на всіх теренах могутньої Держави середньовіччя - Першого Болгарського царства, (681-1018 роки існування). За короткий період були побудовані церкви та відкриті монастирі у всіх поселеннях болгар розташованих від балканського півострова до поселень болгар в сучасному Закарпатті та на півдні України. Величезне значення мала просвітницька місія Святих Кирила та Мефодія серед слов'янських народів. Саме вони принесли Православну Віру Христову до народів слов'янських земель Паннонії, Великої Моравії, Червоної Русі. Віруючі сприйняли святе письмо, на рідній мові, не розумом, а серцем. Слов’янська письменність створила літературу та культуру всіх народів слов’янського світу. 

Пам'ять болгарського народу про Святих Кирила і Мефодія пройшла через усю складну історію Болгарії та допомогла болгарам зберегти в часи турецької окупації свою мову і культуру та донести до сьогодення історичну пам’ять про події минулих століть. Творці слов’янської граматики Святі Кирило та Мефодій були проголошенні Папою Іваном-Павлом II 1980 році “Покровителями” Європейської Цивілізації. 

2015 рік особливий для болгарського народу, який проживає, як на своїй батьківщині так і в різних країнах світу, в тому числі в Україні. В цьому виповнюється 1150 років, від того часу, коли відбулася Вікопомна подія в історії Болгарії, Хрещення Болгарського народу та 1200 років з дня народження одного із Апостолів Слов'янського Відродження Святого Мефодія. Святий Мефодій (815-889) був одним із тих перших, хто приніс віру Христову на землі Давньоруської держави, за 120 років раніше Хрещення Київської Русі в 988 році. Без сумніву українська громадськість та державні діячі повинні приєднатися до вшанування цих визначних ювілеїв для Болгарського народу та звернутися до нього зі словами вдячності за Великий моральний подвиг видатних синів Болгарії в створенні письменності для всіх православних слов’янських народів. 

Сподіваємось, що подальший розвиток національних культур та обмін культурними надбаннями двох братніх народів Українського та Болгарського стане надійною запорукою непорушності, перевіреною часом, дружби та взаємодопомоги. День слов’янської писемності, який прийшов із Болгарії, де він є державним святом відзначають також в Україні, Білорусії, Сербії, Чорногорії та Македонії. 



Автор : Марко Сімкін, журналіст-міжнародник