якості загальної середньої освіти

1.Актуальність проблеми моніторингу якості освіти

Національна доктрина розвитку освіти України проголосила освіту «стратегічним ресурсом поліпшення добробуту людей, забезпечення національних інтересів, зміцнення авторитету і конкурентоспроможності держави на міжнародній арені», а якість освіти – «пріоритетним» напрямом державної політики в галузі освіти».

У законодавчих документах і нормативних актах України, що прийняті в останні роки, викладено основні напрями та принципи державної політики в галузі освіти. Так, у них зазначається, що державна політика у сфері середньої освіти гарантує конституційне право на забезпечення рівного доступу громадянам до освіти та надання безоплатної якісної початкової, базової та повної загальної середньої освіти відповідно до сучасних вимог суспільства, норм і рівня, який зафіксовано у Державному стандарті початкової освіти (лист Міністерства освіти і науки України від 06.12.2005 №1/9-695), Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти (наказ Міністерства освіти і науки України від 02.22.2004 №80).

У статті 4 Закону України «Про освіту» (із змінами і доповненнями, внесеними Кабінетом Міністрів України від 7 грудня 2000 року № 2120 - III) визначено основний напрям державної політики в освітній галузі. У документі зазначено, що «Україна визнає освіту пріоритетною сферою соціально- економічного, духовного і культурного розвитку суспільства».

У статті 36 Закону України «Про загальну середню освіту» (із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 6 квітня 2000 року № 1642 - III та від 7 грудня 2000 року № 2120 - III) визначено основні завдання органів управління системою загальної середньої освіти, серед яких є ті, що відносяться до оцінювання якості загальної середньої освіти, а саме:

• прогнозування розвитку загальної середньої освіти, мережі загальноосвітніх навчальних закладів відповідно до освітніх потреб громадян;
• атестація навчальних закладів системи загальної середньої освіти, оприлюднення результатів атестації через засоби масової інформації;
• ліцензування загальноосвітніх навчальних закладів, заснованих на приватній формі власності;
• контроль за додержанням Державного стандарту загальної середньої освіти, навчально-методичне керівництво та державне інспектування загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності.

У статті 41 Закону відзначено, що одним із завдань науково-методичного забезпечення системи загальної середньої освіти є «вивчення рівня знань, умінь і навичок учнів загальноосвітніх навчальних закладів, вироблення відповідних рекомендацій». Оскільки знання, уміння і навички учнів загальноосвітніх навчальних закладів повинні відповідати вимогам Державного стандарту загальної середньої освіти на різних рівнях освіти, то з'ясування досягнутого учнями рівня освіченості складає, у свою чергу, основу моніторингу якості загальноосвітньої підготовки школярів.

До першочергових завдань, які повинна вирішити держава у сфері загальної середньої освіти, увійшли ті, що проголошують необхідність запровадження нових управлінських механізмів розвитку освіти та моніторингу якості освіти, заснованого на науковому підході до аналізу проблем та оперуванні достовірною статистичною інформацією.

У Постанові Верховної Ради України «Про стан, напрями реформування і фінансування освіти в Україні» від 21.06.2001 р. № 2551-III Кабінету Міністрів рекомендовано «запровадити моніторинг реформування освіти з метою прийняття ефективних рішень щодо подальшого вдосконалення змісту освіти та форм її  організації».

Отже, необхідність створення в Україні системи оцінювання, систематичного відстеження та аналізу назріваючих в освітній галузі проблем визнана державними документами та Урядовими актами. Перші кроки на шляху формування системи моніторингу якості загальної середньої освіти на загальнодержавному рівні здійснюється з розумінням того факту, що вона повинна стати певною інформаційною базою в структури системи управління якістю загальною середньою освітою.

Указом Президента України від 25.09.2008 № 857/2008 «Про забезпечення дальшого розвитку вищої освіти в Україні» окреслено завдання «забезпечити розроблення методики та критеріїв визначення до 1 травня 2009 року рейтингу вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації усіх форм власності, сприяти створенню незалежних агенцій з моніторингу якості вищої освіти відповідно до вимог Європейського реєстру забезпечення якості освіти».

А в Указі Президента України від 30.09.2010 № 926/2010 «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні» наголошено про забезпечення «запровадження, починаючи з 2011 року, національної системи моніторингу рівня якості освіти та участь української сторони у відповідних міжнародних моніторингових дослідженнях». Моніторинг якості освіти на регіональному рівні являється найважливішим попереднім етапом для виконання [постанови Кабінету Міністрів України 08.12.2009 № 1319 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1095 і від 31.12.2005 № 1312», якою визнано, що зовнішнє незалежне оцінювання та моніторинг якості освіти (далі - оцінювання якості освіти) запроваджуються з метою забезпечення реалізації конституційних прав громадян на рівний доступ до вищої освіти, здійснення контролю за дотриманням державних стандартів освіти, проведення аналізу стану системи освіти та прогнозування її розвитку».

Стратегія реформування освіти району спрямована на забезпечення державних гарантій рівного доступу до якісної освіти на різних етапах навчання та наукового аналітичного супроводу всіх управлінських рішень. Дана стратегія має бути забезпечена адекватними сучасними механізмами вимірювання досягнутого рівня якості освіти, виявлення факторів впливу, оцінювання ефективності та результативності освітніх реформ і державних освітніх програм.

Сучасна система управління сферою освіти розвивається як державно- громадська, передбачає створення відповідного механізму вивчення суспільної думки, впливу громадськості на процеси, що відбуваються у системі дошкільної, загальної середньої освіти, та рішення, які ухвалюються

органами державного управління. Таким чином, проблема оцінювання якості загальної середньої освіти перетворюється у проблему створення оновленої системи державно - громадського управління якістю загальної середньої освіти .

Водночас  в Україні поки що не сформовано чітку науково - обґрунтовану та документально підтверджену національну систему показників і критеріїв, за якими можна оцінювати ефективність діяльності як окремих навчальних закладів, так і складових системи освіти, а значить - якість освіти в цілому.

Отже, очевидним є протиріччя між необхідністю оцінювання якості впровадження змін у освіті та відсутністю науково - обґрунтованої та практично апробованої національної системи моніторингу. Розроблення Концепції зумовлено необхідністю обґрунтування загальних підходів до створення системи моніторингу якості освіти як на районному рівні, так і на рівні закладів освіти, а також забезпечення об’єктивного контролю за успішністю функціонування системи освіти з метою ефективного управління нею.

Актуальність проблеми моніторингу якості освіти для Павлоградського району загострюється необхідністю оперативного забезпечення органів державного управління дошкільної, загальної середньої освіти, педагогів, громадськості всіма видами об'єктивної педагогічної інформації, яка стосується оцінки сучасного стану регіональної системи освіти, прогнозування можливих напрямів розвитку цієї системи, запровадження управління, заснованого на використанні випереджаючих стратегічних розробок у галузі оцінки якості дошкільної і загальної середньої освіти.

2.Структура, мета і завдання моніторингу якості освіти

Моніторинг розвитку системи освіти — систематичне стандартизоване спостереження за процесом цілеспрямованих якісних і кількісних змін в межах даної системи.

Однією з органічних складових моніторингу освіти є моніторинг якості, який полягає у визначенні досягнутого рівня засвоєння змісту освіти, виявленні факторів, які чинять вплив на цю якість та розробці на підставі одержаної інформації рекомендацій щодо поліпшення освітнього рівня молоді.

Моніторинг якості освіти містить у собі багатий комплекс процедур, що дозволяють виявити динаміку розвитку системи у певний період. Через це він добре вписується в алгоритм маркетингу освітніх послуг, є його необхідною умовою та невід'ємним компонентом. За такої постановки питання моніторинг, поряд з прогнозуванням, виступає як один з найважливіших елементів системи інформаційного забезпечення, а це дозволяє розглядати його як складову частину системи управління освітою. Отже, моніторинг забезпечує інформаційну стабільність, запобігає дефіциту інформації під час підготовки рекомендацій та прийняття управлінських рішень, підвищує їх обґрунтованість.

Якість освіти загалом та загальної середньої освіти зокрема - надто складне і багатогранне поняття. До внутрішньої структури якості освіти відносяться якість основних умов, якість процесу та якість результату. Розглянемо основні показники структурних компонентів якості освіти.

Так, якість основних умов включає до себе :

• якість та ефективність державно-громадського управління системою дошкільної і загальної середньої освіти;
• якість ресурсного забезпечення та навчального середовища, в якому відбувається освітній процес (правового, фінансового, кадрового, матеріально-технічного, санітарно-гігієнічного);
• якість професійної підготовки і кваліфікації педагогічних кадрів;
• якість навчально-методичного забезпечення (освітні програми та навчальна література, підручники і посібники);
• якість науково-методичного забезпечення системи дошкільної та загальної середньої освіти (науково-методичний супровід моніторингових досліджень за напрямами роботи, розробка методичних рекомендацій за напрямами моніторингових досліджень, вивчення перспективного педагогічно досвіду).

Показниками якості процесу є:

• зміст освітнього процесу;
• стан викладання базових дисциплін за новими навчальними програмами;
• стан реалізації обласних освітніх програм: «Програма розвитку освіти району  на 2013-2018рр.», «Шкільний автобус» тощо;
• впровадження профільного навчання;
• ефективність психологічного забезпечення навчально-виховного процесу;
• рівень розвитку виховних систем дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів;
• стан впровадження освітніх інновацій.

Якість результату доцільно відстежувати за показникам:

• стан здоров'я, фізичного розвитку учнів (вихованців),
• показники психічного розвитку учнів (вихованців) навчальних закладів;
• рівень навчальних досягнень учнів та підсумки державної підсумкової атестації (ДПА);
• участь школярів у Всеукраїнських учнівських олімпіадах з базових дисциплін та конкурсі МАН;
• результати національних досліджень навчальних досягнень учнів у (у тому числі результати зовнішнього оцінювання);
• підсумки у міжнародних порівняльних досліджень;
• якість проведення, інтерпретації результатів моніторингових досліджень у системі загальної середньої освіти.

Таким чином, виходячи із структури моніторингу розвитку системи освіти та основних показників структурних компонентів якості освіти, конкретизувалися мета та основні завдання моніторингу якості освіти на регіональному рівні.

Метою проведення моніторингу якості освіти на районному  рівні є підвищення якості освіти..

Основні завдання моніторингових досліджень в системі освіти Павлоградського району є:

• сприяння реалізації в повному обсязі конституційного права дітей і молоді на одержання якісної повної загальної середньої освіти відповідно до вимог Державного стандарту;
• створення в загальноосвітніх навчальних закладах необхідних умов для наукової діяльності педагогів, реалізації особистісно - орієнтованої моделі навчально-виховного процесу, адаптованої до рівнів і особливостей розвитку учнів;
• залучення школярів до дослідницької роботи, що поєднує у собі загальноосвітню й наукову діяльність і на цій основі забезпечує формування високого рівня компетентності учнів, їхню готовність до навчання у вищих навчальних закладах;
• сприяння підвищенню якості дошкільної і загальної середньої освіти, відновленню її змісту, форм організації освітнього процесу, у тому числі шляхом впровадження педагогічних інновацій, сучасних інформаційних технологій;
• створення системи спостережень і педагогічних вимірювань для одержання об'єктивної і достовірної інформації;створення банку статистичних результатів моніторингових досліджень з оцінювання навчальних досягнень учнів;
• систематизація моніторингової інформації, підвищення її оперативності та доступності для користувачів;
• визначення додаткового комплексу освітніх індикаторів, що відображають специфіку розвитку районної  системи освіти;
• здійснення систематичних досліджень в системі загальної середньої освіти, відстеження об'єктів освітнього середовища;
• вивчення характеру процесів, що відбуваються в оточуючому освітньому середовищі;
• створення методики вивчення замовлення населення на освітні послуги та прогнозування розвитку системи загальної середньої освіти;
• вивчення попиту та пропозицій щодо фахового та загальноосвітнього рівня підготовки випускників навчальних закладів району.

2.Суб'єкти моніторингу

Суб’єктами моніторингу якості освіти на районному  рівні виступають:

• адміністрація навчального закладу, рада закладу, піклувальна рада;
• органи громадського та місцевого самоврядування
• відділ освіти.

3.Об'єкти моніторингу

Об’єктами моніторингу якості освіти на районному  рівні виступають;

• особливості системи освіти (дошкільна, загальна середня системи);
• зміст освіти;
• засоби досягнення освітніх цілей;
• рівень і якість сформованості знань, умінь і навичок учнів (рівень навчальних досягнень);
• процеси (педагогічний процес в цілому та окремі його складові);
• результати навчально-виховного процесу;
• різноманітні аспекти діяльності навчальних закладів;
• педагогічні явища.

4.Функції моніторингу:

Інформаційна. Дає можливість з'ясувати результативність навчального процесу на основі вивчення особливостей його перебігу та факторів, які чинять на нього певний вплив, одержати відомості про стан загальної підготовки, забезпечити зворотній зв'язок тощо.

Стимулююча. Залучення до дослідження учителів, методистів відділу освіти, представників адміністрації, батьків, підвищує їх рівень педагогічної культури, відкриває можливості для пошуку нових методик навчання, перебудови навчально-виховного процесу та управління ним з метою поліпшення якості підготовки молоді.

Формуюча. Забезпечує використання результатів відстеження якості засвоєння змісту освіти для організації індивідуальної роботи педагога з учнями, а також для проектування та змістовного наповнення роботи за наслідками моніторингових досліджень.

Корекційна. Забезпечує відстеження в ході моніторингових досліджень конкретних прогалин у знаннях учнів, виявлення причин, що впливають на якість та рівень засвоєння школярами змісту освіти, фіксацію численних несподіваних результатів навчально-виховної роботи, інших факторів, які передбачають організацію у подальшому відповідної корекційної діяльності.

Кваліметрична. Дає змогу скласти уявлення про якісний стан системи освіти через визначення системи індикаторів і критеріїв якості загальної середньої освіти та проведення оцінних процедур.

Діагностична. Забезпечує визначення за допомогою різноманітних засобів дослідження досягнутого стану системи загальної середньої освіти, виявлення проблем, чинників, відхилень від певних норм і стандартів.

Аналітична. Забезпечує багатоаспектну інтерпретацію одержаних за показниками якості освіти даних та детальний аналіз виявленого стану системи освіти.

Моделююча. Передбачає побудову різноманітних моделей освітніх ситуацій, впливів на них суспільних, політичних процесів та інших факторів.

Прогностична. Передбачає побудову різноманітних моделей майбутнього стану системи загальної середньої освіти, її елементів, окремих об'єктів на підставі грунтовного аналізу та узагальнення здобутої інформації (пошуковий прогноз), а також розробку можливих моделей способів досягнення цього стану (нормативний прогноз).

Управлінська. Розглядається як вирішальна з точки зору остаточного застосування інформації, одержаної в ході моніторингових досліджень. Реалізується на завершальному етапі моніторингової діяльності через прийняття управлінських рішень, спрямованих на усунення небажаних наслідків реформування системи освіти, поліпшення якості її функціонування.

5.Принципи моніторингу.

Основними принципами організації та проведення моніторингових досліджень на районному  рівні є наступні:

• узгодженості нормативно-правового, організаційного та науково- методичного забезпечення його складових частин;
• об'єктивності одержання та обробки інформації, максимального виключення суб'єктивних оцінок, врахування всіх результатів, створення для всіх учасників дослідження рівних умов моніторингових досліджень;
• комплексності дослідження різноманітних аспектів навчально-виховного процесу, обробки та аналізу одержаних результатів;
• безперервності та тривалості спостережень за станом загальної середньої освіти;
• своєчасності отримання, обробки та використання об‘єктивної інформації про якість загальної середньої освіти;
• перспективності запланованих моніторингових досліджень, спрямованість їх на розв'язання актуальних завдань розвитку загальної середньої освіти;
• рефлексивності, що проявляється в аналізуванні на всіх рівнях управління якістю результатів навчально-виховної діяльності, здійсненні самооцінки і самоконтролю;
• гуманістичної спрямованості моніторингу - створення обстановки доброзичливості, довіри, поваги до особистості, максимально сприятливих умов, позитивного емоційного мікроклімату; неможливість використання результатів досліджень для застосування будь-яких репресивних дій;
• відкритості та оперативності доведення результатів досліджень до відповідних органів управління, громадськості, зацікавлених міжнародних установ.

6.Рівні моніторингу

Обстеження та визначення реального стану системи загальної середньої освіти можливе лише при формуванні певних рівнів моніторингу:  районного та локального.

На районному  рівні формується уявлення про діяльність районної  системи освіти в цілому та її елементів, з урахуванням їх специфічних функцій. Створюється прогноз про розвиток системи дошкільної і загальної середньої освіти району. Результати моніторингових досліджень на районному  рівні дають можливість планувати діяльність на діагностико-проективній основі, організувати роботу, спрямовану на підвищення рівня професійної компетенції педагогічних працівників; визначати рейтинг конкретного навчального закладу тощо.

На локальному рівні освітній моніторинг виступатиме діагностичною основою для визначення профілів навчання та змісту варіативного компоненту робочого навчального плану закладу освіти; забезпечить ефективність розробки

шляхів удосконалення діяльності навчального закладу, формування програм розвитку освітнього закладу. На рівні педагогічних працівників - індивідуальної траєкторії розвитку окремого учня (вихованця). На локальному рівні відпрацьовуються психолого-педагогічні рекомендації, спрямовані на корекцію навчально-виховної роботи.

7.Організаційні та науково-методичні заходи

 реалізації концепції

Робота із впровадження моніторингу якості освіти в Павлоградському районі передбачає:

• розробку районної  програми здійснення якості моніторингу освіти
• підготовку відповідних інструктивних матеріалів і методичних рекомендацій для  методистів, керівників шкіл і вчителів;
• розробку організаційних заходів і конкретних механізмів з впровадження моніторингу якості освіти на всіх рівнях;
• проведення  серії інструктивно-методичних семінарів і нарад з метою оптимального здійснення моніторингу якості освіти;
• проведення роз'яснювальної роботи щодо цілей зовнішнього оцінювання результативності й якості загальної середньої освіти серед громадськості, педагогів, управлінців;
• збирання інформації за результатами досліджень та підготовка аналітичних звітів.
• підготовку пропозицій  щодо поліпшення якості загальної середньої освіти, усунення виявлених негативних тенденцій ;
• оприлюднення результатів моніторингових досліджень, залучення громадськості до їх обговорення;
• безпосереднє проведення моніторингових досліджень відповідно до національних, регіональних програм та специфіки проблем в системі освіти району;
• вивчення та узагальнення міжнародного та вітчизняного досвіду моніторингу якості освіти, висвітлення його в фахових виданнях, на науково-теоретичних та практичних конференціях та семінарах;
• спостереження, нагляд за дотриманням усіх процедур за регламентом моніторингу;
• збір інформації;
• роз'яснення результатів, здійснення коригуючої дії.

8.Етапи проведення моніторингу.

Основними етапами проведення моніторингових досліджень в районі  є цілепокладання та планування дослідження, підбір інструментарію, проведення дослідження, збір та обробка результатів, а також подальший аналіз та інтерпретація отриманих в ході дослідження результатів.

1. етап. Цілепокладання та планування дослідження.

1.Визначення мети та завдань дослідження.

2.Визначення об'єкту дослідження.

3.Розрахунок та формування репрезентативної вибірки.

4.Побудова графіку дослідження:

5.Визначення термінів і процедур дослідження;

6. Визначення критеріїв та показників оцінювання.

7. Вибір методів дослідження.

2. етап. Розробка інструментарію.

1.Розробка тестів та їх апробація, одержання стандартизованого тесту.

2.Розробка анкет та їх апробація.

3.Підготовка інстуктивно - методичних матеріалів для  адміністрації шкіл

4.Вибір статистичних і математичних методів обробки одержаних результатів дослідження.

3. етап: Проведення дослідження.

1.Пілотне дослідження (підготовка учасників, проведення інструктажу).

2.Основне дослідження.

4. етап. Збір та обробка результатів.
5. етап. Аналіз та інтерпретація результатів дослідження.

  1.Узагальнення статистичної інформації.

   2.Виявлення факторів впливу.

   3.Визначення позитивних та негативних тенденцій (резервів) у функціонуванні об’єкту моніторингових досліджень.

   4.Вироблення         прогнозу щодо особливостей подальшого розвитку освітньої системи регіону.

    5..Підготовка рекомендацій щодо корекційної роботи, усунення негативних факторів, формування освітньої політики тощо.

9.Очікувані результати

Моніторинг якості освіти в Павлоградському  районі  сприятиме:

 - оновленню змісту освіти та організації навчально-виховного процесу відповідно до демократичних цінностей, сучасних інновацій в освітній галузі та науково-технічних досягнень;

- активізації діяльності учителів, керівників навчальних закладів в об'єктивному оцінюванні навчальних досягнень учнів;

одержання об'єктивної та достовірної інформації на основі спостережень і педагогічних вимірювань;

- органічному поєднанню освіти і науки, запровадженню освітніх інноваційних, інформаційних технологій,  проведенню постійного спостереження за динамікою змін в освітній системі району  в ході соціологічних, медичних, кадрових та інших  видів моніторингових досліджень на районному  рівні;

- інформаційному забезпеченню та прогнозуванню стану і розвитку регіональної системи загальної середньої освіти;

- виробленню  пропозицій та управлінських рішень;

- вивченню факторів, що впливають на ефективність функціонування системи освіти на відповідному рівні;

- забезпеченню діагностичної основи для прийняття управлінських рішень в галузі освіти на районному  рівні.

ВІДДІЛ   ОСВІТИ

ПАВЛОГРАДСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ   РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

РАЙОННИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

ПРОГРАМА

МОНІТОРИНГУ  ЯКОСТІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

У ПАВЛОГРАДСЬКОМУ РАЙОНІ

на 20013-2018 роки

ПАВЛОГРАД

2013

І. ВСТУП

 Програма моніторингу якості загальної освіти у Павлоградському районі  (далі - Програма) розроблена відповідно до Законів України „Про освіту”, „Про вищу освіту”, „Про загальну середню освіту” , „Про дошкільну освіту ” , „Про позашкільну освіту ” , основних завдань Національної доктрини розвитку освіти України у XXI столітті,  Концепції виховання дітей і молоді в національній системі освіти, Концепції моніторингу якості освіти у навчальних закладах Павлоградського району, нормативно-правових актів чинного законодавства України з питань освіти і науки, а також враховує міжнародний та національний досвід моніторингових досліджень якості освіти.

Важливе значення в сучасних умовах надається якості освіти. До специфічних характеристик якості освіти (за Т. Лукіною та О. Ляшенком) відносяться: багатоаспектність, багаторівневість, багатосуб’єктність, багатокритеріальність, поліхромність, невизначеність, змінюваність та керованість, інваріантність та варіативність.

Водночас дослідники відзначають, що в Україні поки що не сформовано чітку науково - обґрунтовану та документально підтверджену національну систему показників і критеріїв, за якими можна оцінювати ефективність діяльності як окремих навчальних закладів, так і складових системи освіти, а значить - якість освіти в цілому.

Отже, очевидним є протиріччя між необхідністю оцінювання якості впровадження змін у освіті та відсутністю науково - обґрунтованої та практично апробованої національної системи моніторингу. Розроблення програми зумовлено необхідністю обґрунтування загальних підходів до створення системи моніторингу якості освіти на районному  рівні , так і на локальному рівні (рівні закладів освіти), а також забезпечення об’єктивного контролю за успішністю функціонування системи освіти з метою ефективного управління нею ( як то переосмислення підходів до управління якістю освіти, ефективності прийнятих управлінських рішень та їх впливу на якість освітніх послуг на всіх рівнях).

Програма розкриває концептуальні підходи до визначення моніторингу якості освіти, можливості оцінювання, вимірювання її якості та проведення зовнішнього незалежного моніторингу, а також вирішує питання:

• за якими показниками і критеріями можна достатньо повно та об’єктивно охарактеризувати наявний стан освіти і засвідчити досягнення (чи недосягнення) освітніх цілей;
• які  фактори впливають на якість освіти, як вимірювання й оцінювання ступеню їх впливу;
• за допомогою якого інструментарію та засобів можна здійснити вимірювання за встановленими показниками якості освіти;
• яким має бути механізм оцінювання та управління якістю освіти, аби він міг забезпечити результативне функціонування та сталий розвиток освітньої системи;
• як організувати випереджальне управління якістю освіти;
• якими можуть бути науково-теоретичні та практичні наслідки запровадження моніторингу якості дошкільної та загальної середньої освіти.

    Головна мета моніторингу полягає у підвищенні якості освіти у системі дошкільної, загальної середньої освіти, посиленні управлінських дій щодо корекції якісних показників в освіті на районному рівні.

У відділі освіти використовуються  такі складові системи науково-методичного супроводу подальшого формування системи моніторингу якості освіти.

• Формування концептуальних засад моніторингу якості освіти у навчальних закладах району;
• Запровадження моніторингу якості загальної середньої освіти Павлоградському районі на 2013 - 2018 роки;
• Формування компетентності педагогічних працівників та управлінських кадрів району з питань технології проведення моніторингових досліджень;
• Тематичне спрямування науково-методичної роботи і створення навчально-методичного забезпечення організації впровадження моніторингових досліджень на всіх рівнях функціонування системи освіти в районі.

Програма ґрунтується на ідеї, що система моніторингу якості дошкільної та загальної середньої освіти як механізм контролю й оцінювання діяльності освітньої системи має стати обов’язковою і невід’ємною складовою системи державно-громадського управління освітою на всіх рівнях і повинна включати до себе такі компоненти: мета та зміст дошкільної та загальної середньої освіти; вимоги освітніх стандартів; педагогічний контроль та прогнозування; освітній моніторинг; моделі вихованця і вихователя дошкільного навчального закладу, учня і учителя загальноосвітнього закладу освіти.

У даному контексті це означає:

• постійне оцінювання результатів і процесу навчання, якості та ефективності функціонування всієї системи освіти та її окремих компонентів;
• необхідність здійснення комплексного оцінювання стану цієї системи на основі системного аналізу всіх факторів.

Лише такий підхід до аналізу явищ і процесів надасть можливість створити інформаційну основу, необхідну для прийняття виважених управлінських рішень і прогнозування подальшого розвитку освітньої системи в районі.

2. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Україна проходить складний шлях державного та громадянського становлення.

Реформування освіти в Україні є складовою процесу адаптації національної освітньої системи до змін, що відбуваються останні двадцять років у європейських країнах і пов’язані з визнанням значущості знань як рушія суспільного добробуту та прогресу. Тому питання забезпечення рівного доступу не просто до освіти, а саме до якісної освіти, є ключовим для розвитку не тільки освітньої галузі, а й усього суспільства.

Підвищений інтерес до проблем, пов’язаних з оцінюванням якості освіти, пояснюється багатьма причинами, але здебільшого - запровадженням Державного стандарту у кожній галузі, необхідністю визначення у зв’язку з цим рівня та якості підготовки учнів відповідно до вимог цього стандарту. Ефективне вирішення цієї проблеми викликає багато запитань. Що таке моніторинг якості освіти та зовнішнє незалежне оцінювання? Як визначити, чого та як мають навчати у сучасних навчальних закладах? У який спосіб та за допомогою яких інструментів проводити вимірювання різних складових багатогранного й складного об’єкту - якості освіти? За якими показниками (критеріями) оцінювати та інтерпретувати одержані результати?

Системи освіти в усьому світі зараз усе більше набувають властивостей ринкових систем, які одночасно з традиційним становленням і розвитком інтелектуальних здібностей дитини та її духовності мають формувати людину, яка задовольняла б вимоги демократичної держави, відкритого суспільства з ринковим виробництвом, а отже, й була для них необхідною.

Якість освіти визначається на основі Державних стандартів освіти та оцінки громадськістю освітніх послуг. У такому разі управління якістю - процес приведення системи до деякого стандарту - процес здійснення всіх функцій управління для досягнення заданих показників. Тому особливого значення набуває управління якістю освіти, якістю діяльності освітнього закладу.

Для проведення всебічного аналізу функціонування та розвитку освіти у Павлоградському районі  запроваджуються показники її якості, об’єднані у три групи (структурні компоненти якості освіти): умови функціонування освітньої сфери, освітні процеси та освітні результати.

Показниками якості основних умов як структурного компоненту якості освіти є:

• якість та ефективність державно - громадського управління системою дошкільної і загальної середньої освіти;
• якість ресурсного забезпечення та навчального середовища, в якому відбувається освітній процес (правового, фінансового, кадрового, матеріально-технічного, санітарно-гігієнічного);
• якість професійної підготовки і кваліфікації педагогічних працівників,
• якість навчально-методичного забезпечення (освітніх програм та навчальної літератури, підручників і посібників);

-   якість науково-методичного забезпечення системи дошкільної та загальної середньої освіти (науково-методичний супровід моніторингових досліджень за напрямами роботи, розробка методичних рекомендацій за напрямами моніторингових досліджень, вивчення перспективного педагогічно досвіду)

Показниками якості процесу є:

- зміст освітнього процесу;

- стан викладання базових дисциплін за новими навчальними програмами;

- зміст освітнього процесу;

- стан викладання базових дисциплін за новими навчальними програмами;

- стан реалізації обласних освітніх програм: «Програма розвитку освіти Павлоградського району на 2013-2016 »,  «Шкільний автобус»;

- ефективність психологічного забезпечення навчально-виховного процесу;

- рівень розвитку виховних систем дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів;

- стан впровадження освітніх інновацій

         Показниками якості результату є:

- стан здоров’я, фізичного розвитку учнів (вихованців), учителів (вихователів);

- показники психічного розвитку учнів (вихованців) навчальних закладів;

- якість проведення, інтерпретації результатів моніторингових досліджень у системі дошкільної і загальної середньої освіти;

- рівень навчальних досягнень учнів (ДПА);

- участь школярів у Всеукраїнських учнівських олімпіадах з базових дисциплін;

- національні дослідження навчальних досягнень учнів (у т.ч. зовнішнє оцінювання);

- міжнародні порівняльні дослідження

Якісний рівень освіти забезпечується у світі за допомогою відповідних механізмів, що отримали назву моніторингу, який розуміється як система збирання та розповсюдження інформації про діяльність освітньої системи, що забезпечує безперервне відстеження її стану і прогноз розвитку. На сьогодні моніторинг все більше набуває статусу дослідження, а не емпіричного збору інформації про певні характеристики та властивості освітньої системи.

Відсутність суспільних механізмів оцінювання якості освіти спричинила ситуацію, коли результативність і ефективність системи освіти, її якість оцінювалися виключно представниками самої ж системи: адміністрацією, вчителями. Аналіз та оцінювання процесів і явищ, які відбуваються у „внутрішньому середовищі ” навчальних закладів, усіма групами споживачів освітніх послуг і результатів діяльності системи освіти надасть можливості реалізувати так званий зовнішній незалежний моніторинг. Він допоможе активізувати діяльність органів державного управління системою освіти за різними напрямами, зокрема:

- забезпечити доступність громадськості, різних соціальних груп, суспільних організацій до інформаційних ресурсів системи освіти різних рівнів;

- організувати постійне обговорення результатів якості освіти, своєчасно виявляти проблемні питання реформування освітньої системи;

- з’ясувати вимоги громадськості, учасників навчального процесу і споживачів освітніх послуг до сучасного рівня якості дошкільної, загальної середньої освіти та вносити відповідні корективи до державних нормативних документів;

- розробити нормативно-правову базу державно-громадського управління якістю загальної середньої освіти.

У районі  будуть чітко простежуватися три рівні її організації: І рівень - локальний (дошкільні навчальні заклади, загальноосвітні навчальні заклади і шкільні методичні об’єднання); II рівень - районний  (відділ освіти, районні  методичні об'єднання;

Перший рівень - загальноосвітні навчальні заклади, де відбувається збір первинної інформації.

Другий рівень забезпечує районний відділ освіти, який обробляє первинну інформацію та здійснює  порівняльний аналіз якості освіти по всіх навчальних закладах району .

       Програма моніторингу якості загальної середньої освіти в районі

спрямовується  на розв’язання проблем, пов’язаних із розробкою стратегії моніторингових досліджень та відпрацюванням різноманітних моніторингових процедур; визначенням основних напрямів механізму оперативного збору даних; підготовкою відповідних рекомендацій на основі аналізу результатів дослідження; підготовкою педагогічних працівників на забезпечення гарантованої якості освіти.

3. МЕТА ТА ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ

Метою Програми є подальше формування системи моніторингу якості загальної середньої освіти у районі  за різними напрямами.

Цієї мети передбачається досягти шляхом вирішення таких основних завдань:

• розробка і обґрунтування районної  моделі моніторингу загальної середньої освіти;
• експериментальна перевірка впливу впровадження моделі моніторингу якості загальної середньої освіти на якість освіти в районі;
• розробка основних напрямів механізму оперативного збору даних;
• підготовка відповідних рішень та статистичних звітів про результат дослідження;
• підготовка навчальних та методичних посібників, методичних рекомендацій для педагогічних працівників району щодо запровадження моніторингу якості загальної середньої освіти в районі;
• надання науково-методичної допомоги педагогічним працівникам району з питань впровадження моніторингових процедур.

4. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ

Виконання основних завдань і заходів Програми надасть можливість:

• визначати якість навчальних досягнень учнів, рівень їх соціалізації;
• вивчати зв’язок між успішністю учнів і соціальними умовами їх життя, результатами роботи педагогів, рівнем їх соціального захисту, моральними установками, запитами, цінностями тощо;
• оцінювати якість кадрового, навчально-методичного, матеріально - технічного, лабораторного забезпечення й оснащення навчальних закладів;
• оцінювати ступінь впливу на навчальний процес державних освітніх стандартів, навчальних програм, організації шкіл і класів, методичного та технічного обладнання та інших факторів;
• виявляти фактори, що впливають на хід і результати освітніх реформ, з метою зменшення їх негативного впливу (або навіть і нейтралізації);
• аналізувати політику держави у галузі забезпечення гарантій доступності освіти та поліпшення її якості;
• порівнювати результати функціонування закладів освіти з метою визначення найбільш оптимальних шляхів їх розвитку.

Впровадження даної програми в районі дозволить одержувати об’єктивну оцінку стану діяльності закладів освіти за кожний навчальний рік, забезпечувати можливість прийняття таких рішень, які будуть сприяти:

• раціональному використанню часу та наукової організації праці педагогів і адміністраторів шкіл;
• удосконаленню форм і методів освітньої діяльності;
• підвищенню якості та оперативності розв’язання планово-економічних, методичних та інших задач;
• формуванню загального інформаційного простору в системі освіти району.

V. ОСНОВНІ ЗАХОДИ ЩОДО ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ

VI. ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОГРАМИ

Фінансове забезпечення Програми здійснюватиметься за рахунок коштів місцевих бюджетів у межах видатків на галузь освіти на відповідний бюджетний період, а також за рахунок інших, не заборонених чинним законодавством, джерел фінансування.