НАУКОВО-МЕТОДИЧНА РОБОТА

ЗАТВЕРДЖЕНО

ПОЛОЖЕННЯ
про науково-методичну раду 
методичного кабінету відділу освіти Павлоградської районної державної адміністрації

    
1. Загальні положення

1.1. Призначення науково-методичної ради методичного кабінету  (далі науково-

методичної ради).
Методична рада є колегіальним дорадчим органом, який покликаний сприяти реалізації державної освітньої політики у районі, зокрема з питань інформаційно-методичного забезпечення освітнього процесу в загальноосвітніх навчальних закладах Павлоградського району.  
1.2. Мета, завдання та повноваження методичної  ради

Метою діяльності науково-методичної ради є управління методичною роботою  районного методичного кабінету,закладів освіти та  педагогічних працівників району.

На науково-методичну раду відповідно до її мети покладаються такі завдання:

• аналіз ефективності науково-методичної  роботи методкабінету, закладів освіти району  тощо, а також визначення шляхів удосконалення, оптимізації науково-методичної роботи в районі;
•  експертиза запропонованих нових методичних матеріалів, навчальних програм, створених педагогами навчальних закладів району,  упровадження інновацій на регіональному  рівні, оцінка їх результатів за підсумками апробації;
• розгляд результатів апробації навчальної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах району;
• аналіз передового педагогічного досвіду та вироблення пропозицій щодо запровадження його у практику та форм поширення;
• визначення на підставі експертних оцінок доцільності використання навчальних видань (навчальних планів, програм, методичних, навчально-методичних посібників,  підручників, довідників тощо) та надання в установленому порядку рекомендацій до друку;
• експертиза матеріалів претендентів на присвоєння чи підтвердження педагогічних звань: "вчитель-методист", "викладач-методист", "вихователь-методист", «практичний психолог-методист»;
• надання організаційно-консультативної допомоги педагогам району, які проводять методичну та дослідно-експериментальну роботу. 

Відповідно до поставлених перед нею завдань, науково-методична рада має такі повноваження:

• аналізувати матеріали з організації інноваційної освітньої діяльності у закладах освіти та давати рекомендації щодо їх упровадження в навчально-виховний процес;
• за дорученням відділу освіти здійснювати вивчення питань, що входять до компетенції методичної ради, безпосередньо у закладах освіти району. 

1.3. Нормативна база науково-методичної ради: науково-методична рада керується Положенням про районний (міський) методичний кабінет (центр) та даним Положенням. 

2. Структура науково-методичної ради

2.1. Науково-методичну раду очолює завідувач методичного кабінету.

2.2. До складу науково-методичної ради, крім голови ради, входять методисти методичного кабінету, керівники районних методичних об’єднань, а також кращі педагогічні працівники району: вчителі-методисти, директори та заступники директорів навчальних закладів, тощо.

2.3. До участі у роботі науково-методичної ради можуть бути запрошені наукові працівники  вищих навчальних закладів.

2.4. Наказом завідувача методичного кабінету  із складу членів ради призначаються голова, заступник голови, секретар методичної ради.

2.5. Зміни до складу науково-методичної ради вносяться за пропозицією голови ради і регламентуються відповідним наказом.

2.6. При науково-методичній раді діють фахові групи експертів, до роботи в яких на добровільних засадах залучаються вчені, досвідчені педагоги, вчителі-методисти, представники педагогічної громадськості, а також методисти райметодкабінету.

2.7. Організаційне забезпечення діяльності науково-методичної  ради та координацію роботи експертів здійснює  секретар науково-методичної ради.

3. Організація діяльності науково-методичної ради

3.1. Робота науково-методичної ради здійснюється  згідно з щорічним планом, який складається відповідно до мети діяльності методкабінету, науково-методичної ради, її завдань та із врахуванням пропозицій членів радиі затверджується завідувачем методкабінету. 
3.2. Засідання науково-методичної ради проводяться при необхідності, але не рідше одного разу на два місяці (як правило, в остання середа поточного місяця), і оформлюються протоколами. Засідання вважається правомірним, якщо на ньому присутні не менше 2/3 членів методичної ради. Протоколи засідань підписуються головою та секретарем ради. 
3.3. Рішення науково-методичної ради приймаються простою більшістю голосів.

3.4. Управління діяльністю науково-методичної ради здійснює голова ради. 

4. Процедура розгляду матеріалів науково-методичною радою

4.1.Порядок подачі матеріалів на розгляд наукво-методичної ради

4.1.1.Матеріали подаються не пізніше як за місяць до чергового засідання науково-методичної ради.
4.1.2.Авторські методичні розробки: макети навчальних видань, програми навчальних курсів тощо, подаються у двох екземплярах на паперових носіях, а також у електронному варіанті,  супроводжуються листом-поданням, у якому зазначаються відомості про автора, мета подання, інформація про результативність апробації матеріалу в певному закладі освіти. Авторська програма навчального курсу супроводжується документами, перелік яких містить Додаток 1.

4.1.3. Матеріали досвіду роботи претендентів на педагогічні звання подаються на розгляд методичної ради до 1 січня поточного року, оформлюються відповідно до рекомендацій  (і супроводжуються листом-поданням.

4.2. Процес підготовки  поданих матеріалів до розгляду науково-методичною радою
4.2.1.Матеріали подаються на експертизу спеціалістам з відповідних галузей на двотижневий термін. За тиждень до чергового засідання члени наукво-методичної ради ознайомлюються з прорецензованими матеріалами.

4.2.2. Розгляд матеріалів, що визначені рецензентами (експертами) як такі, що не готові до слухання, переноситься на наступні засідання. Автори матеріалів доопрацьовують їх протягом одного місяця й повторно подають, супроводжуючи відповіддю на зауваження рецензента.  

4.3. Розгляд матеріалів на засіданні науково-методичної ради

4.3.1. Рішення наукво-методичної ради мають рекомендаційний характер.

4.3.2. Розгляд матеріалів, що мають суперечливі оцінки, і визначені членами наукво-методичної ради як такі, що потребують доопрацювання, переноситься на повторне слухання. Рішення фіксується у протоколі засідання. 

4.3.3. До повторного слухання матеріали готуються за процедурою, передбаченою п.4.2.2.
4.4. Контроль за виконанням ухвалених рішень здійснює секретар, який періодично звітує про це на засіданнях науково-методичної ради

  Додаток  1       

                 
Авторська програма, що подається на експертизу та розгляд науково-методичної ради, повинна супроводжуватися такими документами:

  
1. Подання закладу освіти.

2. Лист-представлення адміністрації навчального закладу, що містить підтвердження необхідності та значимості  її (програми) впровадження в освітній процес школи         (чи відповідає меті й завданням програми розвитку школи, Концепції інноваційної та дослідно-експериментальної діяльності в школі, який звязок з іншими предметами певної освітньої галузі).

3. Оригінал навчально-методичного комплексу (як мінімум – підручник  для школяра;      у повному обсязі: програма, підручник або навчальний посібник для школяра, методичний посібник для вчителя). Авторський навчально-методичний комплекс може бути замінений відібраними навчально-методичними комплексами, наявними у вітчизняній педагогіці або детальною інформацією про навчально-методичне забезпечення даного курсу.

ЗАТВЕРДЖЕНО

ПОЛОЖЕННЯ

про експертну комісію науково-методичної ради методичного кабінету відділу освіти Павлоградської райдержадміністрації
 

1.  Загальні положення

Експертна комісія створюється рішенням колегії  відділу освіти  при науково-методичній раді РМК. Експертна комісія науково-методичної ради (далі – експертна комісія) – орган методичної експертизи освітніх ініціатив, які сприяють реалізації регіональної освітньої політики.

  
2. Нормативне забезпечення

У своїй діяльності експертна комісія керується Законами України: "Про освіту", "Про наукову і науково-технічну експертизу"; "Положенням про організацію та проведення наукової та науково-технічної експертизи"; державними нормативними документами, що регламентують проведення дослідно-експериментальної та інноваційної діяльності: "Положенням про експериментальний загальноосвітній навчальний заклад", "Положенням про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності"; а також нормативними актами, що на регіональному рівні забезпечують правове поле інноваційної діяльності: "Положенням про методичну раду методичного кабінету відділу освіти Білоцерківської райдержадміністрації ", "Положенням про обласний опорний заклад освіти", "Положенням про обласну школу передового педагогічного досвіду"  та даним Положенням.

  
3. Мета, функції, принципи діяльності експертної комісії

3.1. Основною метою діяльності експертної комісії є забезпечення державно-громадської підтримки соціально-педагогічних і культурно-освітніх ініціатив у районній освітній системі шляхом організації та проведення об’єктивної експертизи інноваційних проектів, надання рекомендацій щодо корекції програм і планів їх реалізації, моніторингу інноваційних процесів і дослідно-експериментальної роботи. 

3.2. Функції та повноваження експертної комісії

Експертна комісія:

3.2.1. Розглядає заявки педагогічних колективів, окремих авторів соціально-педагогічних і культурно-освітніх ініціатив на проведення інноваційної, дослідно-експериментальної роботи; визначає її доцільність, термін проведення, наявність відповідних  умов.
3.2.2. Організує та проводить експертизу програм реалізації соціально-педагогічних ініціатив освітніми закладами і готовності педагогічних колективів до експериментальної роботи районного рівня. 

3.2.3. Здійснює поточну експертизу з метою прогнозування подальшої інноваційної діяльності, своєчасного внесення  коректив у плани.

3.2.4. Надає консультативну допомогу навчальним закладам при проектуванні, організації, діагностиці й аналізі інноваційної та дослідно-експериментальної роботи.
3.2.5. Узагальнює і систематизує результати різних етапів дослідно-експериментальної та інноваційної роботи у навчальних закладах за заявленими програмами, розробляє пропозиції щодо використання цих результатів у масовій педагогічній практиці.
3.2.6. Відстежує формування та поповнення банку даних інноваційної та дослідно-експериментальної діяльності навчальних закладів району.

3.3. Головними принципами діяльності експертної комісії є:

- компетентність, обєктивність, неупередженість осіб, що входять до її складу; 
- вільний виклад особистої думки експерта щодо матеріалів оцінювання;
- відповідальність за достовірність і повноту аналізу, обґрунтованість  рекомендацій експертизи;
- аналіз громадської думки та її об’єктивне врахування при проведенні експертизи.
 

4. Склад і структура експертної комісії

4.1. Експертну комісію очолює голова експертної комісії, він же – заступник голови науково-методичної ради.

4.2. Структура експертної комісії формується за принципом: основний склад (дві третини членів експертної комісії) та динамічна група експертів (одна третина).
4.3. Основний склад експертної комісії формується за поданням голови науково-методичної ради з числа членів ради, погоджується науково-методичною радою й затверджується завідувачем РМК строком на три роки.

4.4. Динамічну групу експертної комісії складають (за згодою) спеціалісти з різних галузей освіти, а також спеціалісти інших (не освітніх) галузей, з огляду на міжгалузевий характер ініціатив, що експериментуються. Перевага у доборі експертів надається спеціалістам, що мають досвід експертної роботи. Динамічна група експертів погоджується науково-методичною радою за поданням експертної комісії залежно від тематики матеріалу, поданого на експертизу.

4.5. Роботу експертної комісії забезпечують голова, заступник голови, секретар комісії.
Голова:
- здійснює керівництво роботою експертної комісії з усіх питань, що входять до компетенції даного органа;

- формує персональний склад експертної комісії;

- головує на засіданнях експертної комісії;

- організовує аналіз одержаних матеріалів;

- контролює виконання рішень і рекомендацій;

- представляє експертну комісію на засіданнях науково-методичної ради методкабінету.
Заступник голови: 

- контролює своєчасність розгляду питань на засіданнях експертної комісії;
- спільно з головою добирає (або розробляє) методики оцінювання та відповідний інструментарій; 
- забезпечує взаємодію експертної комісії з вищими органами управління освітою та районними (міськими) експертними органами з питань проведення інноваційної та дослідно-експериментальної роботи, виконання рішень і рекомендацій експертної комісії методичної ради;

- на час відсутності голови виконує його обовязки на засіданнях експертної комісії та у поточній роботі.

Секретар:
- веде документацію експертної комісії;

- здійснює прийом проектів на діагностику та первинну експертизу;

- готує матеріали для поточної експертизи інноваційних проектів;

- надає консультації щодо оформлення пакета документів на первинну експертизу.

Члени експертної комісії:

- беруть участь в оцінюванні проектів і програм, поданих на експертизу;
- за дорученням голови експертної комісії надають допомогу у створенні (підтримці) необхідних умов експерименту; надають допомогу субєктам інноваційної діяльності у проведенні семінарів, "круглих столів" для педагогів області; поширюють результати експерименту;
- вносять пропозиції до експертної комісії щодо розвитку експериментальної й інноваційної роботи у районній освітній системі.

5. Організація діяльності експертної комісії

Організаційними формами діяльності експертної комісії є:

5.1.  Поточна робота членів експертної комісії, спрямована на:

- вивчення матеріалів, поданих на експертизу;

- консультування здобувачів статусу експериментальних навчальних закладів, обласних опорних закладів освіти з питань проведення дослідно-експериментальної роботи;
- ознайомлення з обєктами, що здійснюють інноваційну та дослідно-експериментальну роботу, для одержання додаткових матеріалів; 

- підготовку висновків за результатами експертизи;

- допомогу у підготовці звіту на засідання методичної ради про хід і результати чергового етапу дослідно-експериментальної роботи;

5.2. Засідання експертної комісії проводяться відповідно до плану не рідше одного разу у квартал. 
На засідання експертної комісії виносяться питання про:

- затвердження заявок на проведення інноваційної, дослідно-експериментальної роботи;
- заслуховування звітів експертних груп за результатами роботи;

- розгляд форс мажорних обставин (дострокове припинення експерименту), прийняття

відповідних рішень.

5.3. Експертна комісія може проводити спільні засідання з науково-методичною радою методкабінету.

План роботи науково-методичної ради РМК

на 2013-2014 н.р

Методичні рекомендації

щодо оформлення матеріалів

перспективного педагогічного досвіду претендентів на присвоєння звань:

«викладач-методист», «вчитель-методист», «старший вихователь»,  «вихователь-методист»,  «керівник гуртка-методист»,

«педагог-організатор-методист», «практичний психолог-методист»

               Відповідно до Положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки від 6 жовтня 2010 року № 930, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2010 року за № 1255/18550: «педагогічні звання …присвоюються педагогічним працівникам, які здійснюють науково-методичну і науково-дослідну діяльність, мають власні методичні розробки, які пройшли апробацію та схвалені науково-методичними установами або професійними об'єднаннями викладачів вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації, закладів післядипломної освіти» [1].

            Матеріли педагогічних працівників Київської області проходять науково-методичну експертизу в Київському обласному інституті післядипломної освіти педагогічних кадрів: рецензуються фахівцями, за умови схвальної оцінки рецензентів, виносяться на розгляд науково-методичної ради [5].

            Для дотримання строків проведення атестації, передбачених Положенням,  методичним кабінетам/центрам відділів/управлінь освіти рекомендується подавати матеріали на експертизу в обласний інститут не пізніше 1 лютого поточного року.

Враховуючи багаторічний досвід проведення науково-методичної експертизи, практику підготовки матеріалів до слухання радою, внесено доповнення до чинних рекомендацій щодо оформлення матеріалів з досвіду роботи претендентів на присвоєння педагогічних звань.

У представлених рекомендаціях наведено вимоги до структурних елементів матеріалів педагогічного досвіду, розміщено оцінний лист, відповідно до якого проводиться експертиза методичних розробок (додаток А).

Отже, матеріали претендента на присвоєння педагогічного звання можуть подаватися у таких варіантах:

• опис досвіду з проблеми, над якою працював педагог протягом атестаційного періоду. Опис досвіду здійснюється особою, яка вивчала досвід протягом атестаційного періоду, тому зміст тексту викладається від третьої особи з посиланням на додатки, в яких певна теза проілюстрована методичною розробкою, рекомендаціями, авторською програмою, публікаціями тощо;
• методична розробка з проблеми, над якою працює педагог. Текст викладається у формі першої особи множини або з використанням безособових конструкцій з дієслівною формою на -но, -то: (вивчено, розглянуто, проаналізовано, узагальнено тощо);  
• рукопис навчально-методичного видання або навчальної програми, оформлений з дотриманням вимог до певного типу розробок [2; 4; 9]. Також подаються такі документи: характеристика професійної діяльності автора (укладача) та анотація досвіду (!) роботи претендента на присвоєння звання.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ МАТЕРІАЛІВ

1. Загальні вимоги

1. Залежно від особливостей і змісту, досвід оформлюють у вигляді тексту з ілюстраціями, таблицями тощо.
2. Матеріали подаються на паперових носіях та в електронному варіанті (на CD).
3. Текст оформлюється в редакторі Word for Windows і роздруковується на папері формату А4, шрифт розміру 14 Times New Roman.
4. Розміри полів: ліве – 25-30 мм; праве – 15 мм; верхнє – 20 мм; нижнє – 20 мм.
5. Текст друкується через 1,5 інтервали, заголовки і виділені слова не підкреслюються.
6. Усі сторінки мають бути пронумеровані.
7. Текстовий матеріал може поділятися на частини, розділи, підрозділи, пункти і підпункти.
8. Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти та підпункти можуть мати заголовки.
9. Заголовки структурних елементів потрібно розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці. Якщо заголовок складається із двох і більше речень, їх розділяють крапкою.

2. Вимоги до структурних елементів методичної розробки

2.1.   Титульний лист

Титульний лист містить дані, що подаються у такій послідовності:

а) повна назва відділу/управління освіти, методичного кабінету/центру;

б) тема досвіду;

в) відомості про автора досвіду, адреса досвіду;

г) рік оформлення матеріалу.

1. Вибір теми передбачає додержання науковості та чіткості її формулювання. Наприклад:

2.1.2. Методично грамотному формулюванню назви розробки сприятиме дотримання автором таких рекомендацій щодо вживання термінів і понять:

• Правильно вживайте терміни:

технології – упровадження технологій; 

інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) – використання засобів ІКТ;

методи, прийоми – застосування  методів; застосування, реалізація прийомів;

форми, засоби  – використання форм, засобів;

особистісно (-)орієнтоване – особистісно зорієнтоване.

• Уникайте формулювань з  мовними штампами: шляхи, через, при, з метою тощо, наприклад:

Шляхи активізації пізнавальної діяльності …

Розвиток творчих здібностей учнів школи І ступеня шляхом оптимального використання …

Розвиток творчої компетентності дошкільників через емоційне спілкування з природою

Розвиток творчого мислення учнів при вивчення ручної обробки деревини (правильно – …у процесі вивчення…).

• Не вводьте у назву зайві, надлишкові слова, які структурно обтяжують фразу, як-от:  

Ефективність використання новітніх комп’ютерних технологій при вивченні… …новітніх інноваційних технологій…

Роль сучасних інформаційно-комунікаційних технологій навчання …

Організація роботи із формування…

• Обсяг назви методичної розробки має становити  9-12 слів.

2.2. Зміст. У змісті передбачена нумерація сторінок (на відміну від плану).

До змісту включають: перелік документів, що супроводжують матеріали (подання, характеристика, анотація); послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів (якщо вони мають заголовки); висновки; рекомендації; бібліографія; перелік публікацій; назви додатків і номери сторінок, які містять початок матеріалу. В змісті можуть бути перелічені номери і назви ілюстрацій і таблиць із зазначенням сторінок, на яких вони вміщені.

 2.3. Подання, адресоване голові науково-методичної ради, ректору інституту, містить прохання розглянути авторські матеріали з метою експертної оцінки у зв’язку з атестацією на присвоєння педагогічного звання.

У поданні  також зазначається інформація про автора: прізвище, ім’я, по батькові, посада, місце роботи, педагогічне звання (якщо є); указується хто і коли вивчав описаний досвід, зазначається дата розгляду матеріалів колегіальним органом районного/міського рівня.

Документ укладається офіційною особою, яка його і засвідчує.

2.4. Анотація досвіду (авторська або фахова) – скорочений виклад змісту досвіду претендента на присвоєння педагогічного звання у такій послідовності:

• актуальність обраної теми;
• алгоритм або технологія діяльності;
• результати та умови ефективності досвіду.

 2.5. Характеристика на автора досвіду – документ, у якому в офіційній формі висловлено громадську думку про професійну діяльність претендента на педагогічне звання як члена колективу. Реквізити характеристики:

1. Назва виду документа.
2. Заголовок (прізвище, ім’я, по батькові особи, якій видається характеристика; рік або повна дата народження; посада).
3. Текст, який містить такі відомості:

• трудова діяльність працівника (з якого часу в цій установі,  на якій посаді);
• ставлення до службових обов’язків та трудової дисципліни (вказуються найбільш значущі досягнення);
• моральні якості (риси характеру, стосунки з іншими членами колективу);
• висновки;
• призначення характеристики.

4. Дата складання.
5. Підпис керівника установи (інших відповідальних осіб).
6. Печатка.

2.6. Опис змісту досвіду.

Опис досвіду здійснюється особою, яка вивчала досвід протягом атестаційного періоду, тому зміст тексту викладається від третьої особи з посиланням на додатки, в яких певна теза проілюстрована методичною розробкою, рекомендаціями, авторською програмою, публікаціями тощо.

У розділі чітко виділяється ідея (мета досвіду), сутність нового, демонструється технологія впровадження і можлива результативність, форми  популяризації ідей.

            Опис досвіду  передбачає вміщення таких структурних елементів:

1.  Вступ – коротке  обґрунтування актуальності досвіду, оцінка сучасного стану проблем, ціль роботи над проблемою, взаємозв'язок із сучасними науковими дослідженнями, можливості педагогічного досвіду в усуненні недоліків, утруднень, протиріч масової педагогічної практики тощо.
2. Основна частина передбачає виклад інформації про дослідження проблеми або розробку провідної ідеї досвіду. В описі потрібно звернути увагу на науково-теоретичне обґрунтування та методи роботи, подання інформації про нові аспекти даної проблеми, що мають науково-дослідницький, експериментальний  характер; розкриття нових доказів або деталізація дослідження, педагогічних закономірностей, на які спирається досліджуваний матеріал. Основне призначення опису чи описуваного узагальнення – створення  реальної картини досвіду, демонстрація зразків педагогічних напрацювань і здобутків.

Інформація про досліджувану проблему повинна містити аргументовані тези, відзначатися системністю, доказовістю, практичною спрямованістю  узагальненої системи роботи вчителя.

Результативність досвіду може бути проілюстрована такими  матеріалами:

• результатами анкетування;
• експертною оцінкою уроку учителя (педагогічної діяльності в цілому) батьками, педагогами, учнями;
• результатами контрольних зрізів з предмета;
• результатами тестування учнів з метою вивчення динаміки реалізації особистісних якостей школярів тощо.

Результативність діагностичної роботи з вивчення досвіду оформляється у вигляді таблиць, діаграм з коротким аналітичним коментарем.

1. Висновки. У висновках дається оцінка результатів роботи, розкриваються можливості їхнього використання, відзначається наукова новизна і соціальна цінність проблеми.
2. Рекомендації повинні носити конкретний характер і бути цілком підтверджені цією роботою.

Основна увага приділяється пропозиціям щодо ефективного використання  результатів дослідження та форм поширення досвіду: ознайомлення з передовим педагогічним досвідом на методичних семінарах, нарадах, науково-практичних конференціях, педагогічних семінарах, у процесі курсового підвищення кваліфікації, внесення досвіду до інформаційних банків, картотек ППД; видання спеціальної літератури наукового, методичного та популярного характеру; повідомлення через засоби масової інформації тощо

Рекомендації можуть спиратись на додаткову інформацію, наведену в додатку.

1. Бібліографія. Цей структурний елемент повинен містити список використаної літератури, за можливості – назви видань, на які не було посилань у досвіді, але які можуть викликати інтерес (список рекомендованої літератури).

У процесі складання списку літератури радимо скористатися чинними правилами, підтвердженими Державним стандартом (додаток Б).

Обсяг матеріалів у розділі «Опис змісту досвіду» – до 10 сторінок тексту.

2.7. Додатки. У додатках  вміщують матеріал, який:

• ілюструє тези основної частини та є необхідним для повноти розкриття досвіду;
• не може бути послідовно розміщений в основній частині, оскільки є великим за обсягом;
• може бути вилучений для широкого кола читачів, але є необхідним для фахівців цієї спеціальності.

До складу додатків можуть входити:

• матеріал, що відображає методичну роботу автора (конспекти занять, сценарії виховних справ з методичним коментарем, методичні розробки  системи занять, рукописи навчальних видань, програм тощо);
• додаткові ілюстрації або таблиці, фотографії тощо;
• бібліографічний опис авторських публікацій.

Обсяг розділу – довільний.

Інформаційні джерела

для підготовки матеріалів на науково-методичну експертизу

1.Типове положення про атестацію педагогічних працівників, затверджене наказом МОНмолодьспорт від 6.10.2010 за № 930, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14.12.2010 за № 1255/18550 [Електронний ресурс] // сайт «Законодавство України» / Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1255-10

2. Готуємо навчальне видання до друку : методичні рекомендації / укладач Л. В. Кабан. – Біла Церква : КОІПОПК, 2009. – 68 с. – (Серія «Бібліотека педагога-новатора». Вип.2)
3. Кабан Л. В. Організація науково-методичної експертизи інноваційних проектів / Лариса Василівна Кабан // Школа : інформаційно-методичний журнал. – 2007. – № 3 (15). – С. 20 – 31.
4. Кабан Л.В. Положення про навчальні програми для забезпечення варіативної складової навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів Київської області / Л.В.Кабан // Інформаційно-методичний збірник управління освіти і науки Київської ОДА та КОІПОПК.– 2011. – № 5 (127). – С. 10-24.
5. Кабан Л.В. Положення про науково-методичну раду Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів // Інформаційно-методичний збірник управління освіти і науки Київської обласної державної адміністрації та КОІПОПК. – Біла Церква, 2003. – №  9. – С.59-63.
6. Кабан Л.В. Рекомендації щодо оформлення матеріалів перспективного педагогічного досвіду претендентів на звання "вчитель-методист", "вихователь-методист" / Л.В.Кабан // Інформаційно-методичний збірник. Спеціалізоване педагогічне видання  управління освіти і науки Київської обласної державної адміністрації та Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів. – Біла Церква, 2001.– № 19. –С. 50-54.
7. Кабан Л.В. Рекомендації щодо створення авторської (адаптованої) програми навчального курсу/ Л.В.Кабан // Інформаційно-методичний збірник управління освіти і науки Київської обласної державної адміністрації та КОІПОПК. – Біла Церква, 2003. - № 5. – С.53-54.
8. Кабан Л.В. Рецензія на методичну розробку (як правильно оформити рецензію на методичну розробку) / Л.В.Кабан // Директор школи : газета для керівників навчальних закладів (Шкільний світ). – 2011. - № 25 (649), липень. – С.1, 14-15.
9. Технологія розробки навчальної програми : методичні рекомендації / укладач Л. В. Кабан. – Біла Церква : КОІПОПК, 2008. – 48 с. – (Серія «Бібліотека педагога-новатора». Вип.1).

Додаток А

Як правильно оформити рецензію на методичну розробку

Кабан Л.В. Рецензія на методичну розробку (як правильно оформити рецензію на методичну розробку) / Л.В.Кабан // Директор школи : газета для керівників навчальних закладів (Шкільний світ). – 2011. - № 25 (649), липень. – С.1, 14-15.

Бланк рецензії оформляється рецензентом після ознайомлення з представленим матеріалом.

Для кожного критерію визначена максимальна оцінка, співвідносна зі ступенем його значимості. Після вивчення розгорнутої характеристики рівнів (додаток 1) рецензент у бланку зазначає (обводить) оцінку, що відповідає встановленому рівню. У колонці «Аргументація рівня» доцільно конкретизувати факти, що вплинули на зниження рівня за певним критерієм, або відзначити особливо вдалі елементи розробки.

За результатами оцінювання виводиться загальна кількість балів, що вписується у відповідній графі бланку рецензії.

Загальний висновок формулюється відповідно до одержаних даних. Якщо загальна кількість балів складає:

• 25—30 — методична розробка рекомендується до схвалення науково-методичною радою КОІПОПК;
• 15—24 — матеріал відправляється на доопрацювання за окремими параметрами;
• 10—14 — робота потребує докорінних змін. Пропонований варіант не представляє інтересу для педагогічної теорії та практики.

У рубриці «Рекомендації» висловлюються побажання рецензента щодо форм популяризації методичної розробки:

• публікації у фахових виданнях, інформаційних збірниках;
• друку окремим виданням чи в складі збірника методичних матеріалів;
• занесення до «Анотованого каталогу обласної виставки «Освіта Київщини»;
• представлення досвіду роботи автора на курсах підвищення кваліфікації тощо.

Якщо методична розробка є атестаційним матеріалом претендента на присвоєння педагогічного звання, необхідно зробити відповідний рекомендаційний запис у висновках.

Заповнений бланк рецензії разом із методичною розробкою подається вченому секретарю для підготовки матеріалів до розгляду науково-методичною радою або передається автору на доопрацювання. Після проведеної роботи з удосконалення матеріалів автор (розробник) повертає їх рецензенту разом із бланком рецензії. Рецензент заповнює новий бланк, який, як і попередній, прикладається до методичних матеріалів (додаток 2).

Додаток А 1

Показники для оцінювання методичної розробки

(опису досвіду)

Додаток А 2

Рецензія на методичну розробку

(опис досвіду)

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

(тема методичної розробки)

Автор _______________________________________________________________

 (прізвище, ім’я, по батькові, посада)

Критерії оцінювання:

Загальна кількість балів: ______

Висновки: методична розробка пропонується (поставити позначку нижче від обраного варіанту):

Рекомендації: _____________________________________________________________________

Рецензент:

Посада                                               підпис                                               Розшифровка підпису

Дата:

Додаток Б

Правила оформлення бібліографічного опису джерел

З липня 2007 року набув чинності новий національний стандарт ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».

Алгоритм оформлення статті з періодичного друкованого видання:

Один автор:

Прізвище ініціали автора. Назва статті. / ім’я, по батькові автора або ініціали прізвище автора // Назва журналу. – Рік. – № . – С. ?–?.

Наприклад:

Волинець І. М. Краєзнавчі матеріали на уроках зарубіжної літератури / І. М. Волинець // Світло. – 2002. – № 4. – С. 112–116.

Два автори:

Прізвище ініціали першого автора. Назва статті. / ініціали, прізвище першого автора, ініціали, прізвище другого автора // Назва журналу. – Рік. – № . – С. ?–?.

Алгоритм оформлення статті з електронного видання:

Прізвище ініціали автора. Назва статті [Електронний ресурс] / ім'я, по батькові автора або ініціали прізвище автора // Назва журналу. – Рік. – № . – Режим доступу: електронна адреса, за якою розміщена стаття http://www...

Наприклад:

Кабан Л. В. Оцінювання інноваційної діяльності загальноосвітніх навчальних закладів регіону [Електронний ресурс] / Лариса Василівна Кабан // Народна освіта. – 2007. – Випуск 1. – Режим доступу: http://www.narodnaosvita.kiev.ua/vupysku\1\statti\2kaban\2kaban.htm

Зміни в оформленні книг (посібників, збірників, монографій тощо):

Змінені правила вживання великої та малої літер. У списку джерел з маленької букви пишуть відомості, що відносяться до заголовку (підруч. для вузів, матеріали конф., тези, навчально-методичний посібник тощо),  відомості про відповідальність (ред., упоряд., редкол. та ін.) наприклад:

Психологія : підруч. для вузів.

Психология : словарь / отв. ред. Гончарук П. В.

Звертаємо увагу на зміни в написанні знаків пунктуації!  У новому стандарті застосовують проміжок в один друкований знак до і після приписного знака:  тире (–), скісна риска (/), дві скісні (//), двокрапка (:). 

Виняток – крапка (.) та кома (,) – проміжки залишають тільки після них.

Детальніше ознайомлення з новими правилами оформлення списку бібліографії представлено у таблиці: